Ми готові працювати в умовах високої відповідальності
За даними ВООЗ, щорічно в світі 1 людина з 10 хворіє через вживання заражених продуктів харчування, помирає майже 420 тис осіб, при чому, в зоні підвищеного ризику знаходяться літні люди та діти віком до 5 років. Особливо у нинішніх реаліях світової пандемії COVID-19 це стає надактуальним, а люди іще обережнішими купуючи продукти харчування.
«Мільярди людей в усьому світі не мають доступу до освіти в області безпеки харчових продуктів, незважаючи на важливу роль, яку вони відіграють у виробництві безпечної їжі. Таким чином для виробників вкрай необхідно знати, як вирощувати, безпечно зберігати продукти, готувати їх правильно, і зробити абсолютно точний вибір, щоб не наражати на небезпеку своїх споживачів».
На цьому Юлія Грифцова, міжнародний аудитор за стандартами безпечності харчової продукції, акцентувала увагу учасників тренінгу «Введення до стандартів харчової безпеки: BRC, IFS, FSSC 22000», який проходив у грудні минулого року, організований Проектом Міжнародного Торгівельного Центру (ІТС) та Асоціацією «Ягідництво України».
Як переробні підприємства галузі ягідництва протидіють сучасним викликам розповідає Іван Котяш, засновник ТОВ «Малин Фекторі». Підприємство спеціалізується на заморозці та переробці ягід та фруктів, і напередодні отримало сертифікат відповідно до схеми FSSC 22000 (включає принципи НАССР).
Хочеться сьогодні розпочати із дещо провокативного запитання. Іване Івановичу, скажіть чи ТОВ «Малин Фекторі» готове до протидії розповсюдження COVID-19?
– Так ми до цього готові. Адже на підприємстві запроваджено принципи HACCP, що підтверджує успішне проходження сертифікаційного аудиту за схемою FSSC 22000, а його вимоги ідеально підходять для обмеження розповсюдження будь-яких інфекцій. Санітарні вимоги стандарту передбачають наявність станцій миття рук та антисептиків на усіх робочих місцях, обов’язкову наявність засобів індивідуального захисту у працівників, рукавичок, шапочок тощо. Тобто усе те, що допомагає побороти розповсюдження коронавірусу, ми використовували ще задовго до пандемії. Тому для нас, особливо нічого не змінилося у цьому питанні.
Завдяки великій території, наявності достатньої кількості робочих приміщень і кімнат у гуртожитках, нам дуже легко дотримуватися просторової ізоляції між працівниками. Проте, наразі роботи обмежили до мінімуму, щоб люди зайвий раз не контактували між собою. У нас немає жодної людини, щоб ми не знали з ким вона контактує, оскільки усі працівники офіційно оформлені. Крім того на об’єкті встановлено систему відеонагляду.
До того ж сезон ще не розпочався, а от коли обмежувальні заходи буде послаблено, ми будемо повністю готові до виробничої діяльності з дотриманням усіх санітарних норм і вимог (температурний скринінг, захисні маски, антисептики, просторова ізоляція тощо).
Які типи стандартів найбільш актуальні для України, зокрема для переробних підприємств ягідної галузі, а в нашому випадку діяльність якого пов’язана із виробництвом замороженої продукції?
– Для переробних підприємств в Україні можуть бути цікавими для впровадження міжнародні стандарти та схеми FSSC 22000, BRC, IFS, SQF, PrimusGFSI.
Якщо ж говорити про первинних виробників ягід, то для них актуальним є найпоширеніший в Україні стандарт Global G.A.P., і менш популярні у наших фермерів, через вузьку направленість виключно для ринку Північної Америки — SQF, CanadaGAP, PrimusGFSI.
Всі ці стандарти містять у собі обов’язкову вимогу до простежуваності. Крім цього аудити за цими стандартами, базуються саме на відслідковуваності продукту. Важливо забезпечити функціонування відслідковуваності у двох напрямках ланцюга: від сировини до готового продукту і навпаки. Тут підприємствам необхідно бути особливо пильними і перевіряти себе на предмет простежуваності.
Чи легко було вашому переробному підприємству зустріти основні вимоги до інфраструктури, обладнання та персоналу згідно вимог BRC, IFS, FSSC 22000?
– Для нас це був непростий виклик, адже вимоги є дуже серйозними.
Якщо говорити покроково, то для розробки системи простежуваності на ТОВ «Малин Фекторі» ми діяли таким чином:
Крок 1. Паперова чи електронна?
Два варіанти системи простежуваності: електронна (якщо є достатньо ресурсів і часу на розробку системи, адже швидко її не підготуєш) та паперова. Паперові записи також дають можливість забезпечити простежуваність, але цей варіант теж складний, оскільки важко забезпечити, щоб співробітники записували усі рухи.
Існує стереотип, що відслідковуваність може бути виключно електронною — це не правда. Будь-який варіант, навіть змішаний (коли частина електронно, а частина паперові записи) допускається і визнається за сертифікації. Головна умова, щоб за чотири години, що відводяться на аудит, можна було відслідкувати історію продукту.
Крок 2. Потрібно чітко визначити, що для вас партія продукції?
Як не дивно, це запитання є найстрашнішим для виробника і тут виникає найбільше запитань. Партією може бути і продукція вироблена за один день, місяць чи навіть календарний рік, або ж перероблена сировина від одного постачальника, варіантів безліч, адже виробник вільний сам обирати, який обсяг продукції буде партією. Щоправда, потрібно розуміти, що у випадку надзвичайної ситуації потрібно буде відкликати усю партію. Тобто чим більша партія, тим більше фінансових ризиків у випадку відкликання. Існує стереотип, що до партії повинна входити сировина лише від одного постачальника — це неправда. Для прикладу, 20 фермерів, привезли вам сировину. Ви можете сміливо змішувати її в одну партію, головне ви повинні сказати від кого ви отримали сировину. Тому починаючи будувати систему спершу потрібно визначитися, що для вас партія.
Крок 3. Вхідна реєстрація сировини
Потрібно зареєструвати усю сировину, яка надійшла від постачальників. Обов’язково реєструють кількість, походження продукції тощо.
Крок 4. Контроль виробництва продукції
Якщо відбувається змішування сировини від кількох постачальників чи з різних дат виробництва, потрібно «залишити слід» (зробити запис у журналі чи електронній системі обліку), щодо походження сировини.
Крок 5. Пакувальні матеріали
Мало показати з чого сформовано партію, потрібно ще й засвідчити у що її запаковано. Насправді, часто виникає багато проблем з пакувальними матеріалами. Оскільки треба зафіксувати номер партії, кількість і постачальника пакувальних матеріалів.
Крок 6. Фіксуємо номер відправленої партії
Важливо зафіксувати, що за партія пішла до певного покупця і у якій кількості. Якщо, у разі інциденту пов’язаного з безпечністю продукції, не буде змоги довести партійність продукції та куди її було відправлено, то доведеться відкликати весь об’єм виробленої продукції з ринку.
Після впровадження
Новою вимогою, яка вводиться у всі стандарти GFSI — є забезпечення прорахунку балансу маси. Крім того, щоб знати яку сировину і пакувальні матеріали було використано, треба періодично перевіряти баланс маси. Простою мовою, вам необхідно знати скільки було використано сировини, пакувальних матеріалів, скільки утворилося відходів і втрат. Обов’язково розраховувати втрати і коефіцієнт їх конверсії, щоб можна було забезпечити баланс маси.
ЄС та інші розвинені країни вимагають забезпечувати простежуваність на кожній ланці ланцюга.
Чим відрізняються системні вимоги стандартів BRC, IFS, FSSC 22000, і чи достатньо для переробного підприємства запровадити лише один із них, а не всі перелічені?
– ISO 22000 — це міжнародний стандарт, перший за яким можна пройти сертифікацію, але він не визнається в світі.
І є, так звані приватні стандарти, які визнано Глобальною ініціативою — неприбутковою організацією, яка складається у першу чергу з виробників. Усі стандарти визнані Глобальною ініціативою є рівновизнаними. Проте, якщо ви ще не знаєте впевнено на який ринок будете працювати, то вимоги FSSC є найлояльнішими і легкими до впровадження, оскільки, можна пройти аудит навіть за наявності зауважень, крім критичних звичайно. Крім того, цей сертифікат видається терміном на три роки та є достатня кількість аудиторів в Україні. Усе це значно здешевлює сертифікацію. Тож, якщо у вас немає конкретного клієнта, то оберіть FSSC і з цим рухайтеся на світовий ринок.
Якщо ж ви плануєте зі своєю продукцією вийти на ринки Великобританії, арабських, скандинавських країн, північно- та південноамериканський, азійський тощо, то вам потрібен буде сертифікат BRC.
Принципи НАССР, як основа BRC, IFS, FSSC 22000 — чому принципи схожі, а стандарти різні?
– HACCP — це вимога держави, він не сертифікується ви його запроваджуєте і працюєте з ним.
Увесь цей набір стандартів містить у собі принципи НАССР та вимоги до відслідковуваності. Крім цього аудити за цими стандартами, мабуть у половині випадків, будуються саме на відслідковуваності продукту. Для прикладу, аудитор випадково може обрати продукт вироблений три місяці тому і перевіряє усю історію записів. Іноді компанія про це навіть не здогадується. Тому максимальну увагу необхідно приділити простежуваності, і забезпечити її у себе на виробництві.
За стандартами GFSI необхідно забезпечити ще й внутрішню відслідковуваність, котра передбачає наявність записів щоденної історії на підприємстві. Як і у випадку простежуваності для держави, тут також треба мати змогу довести простежуваність на крок назад і вперед. Тобто, треба ідентифікувати і зафіксувати які напівфабрикати утворювалися і куди рухалися. Потрібно повністю зафіксувати усі дані по процесах: температурний режим у камерах, миття тари та камер, усі дослідження продукції (температура продукту, вибірка для органолептичного аналізу). Найповніша статистика, щоб якщо виникне проблема, ви могли довести, що у цей день відбувалося на виробництві.
За внутрішньої простежуваності, ви повинні забезпечити ідентифікацію сировини, яка рухається по процесу; ідентифікацію проміжних продуктів; записи по процесах і технології; та зафіксувати куди ви направили продукт.
Як ТОВ «Малин Фекторі» проводило підготовчу роботу, аналізувало ризики і створювало план НАССР?
– Дуже важливо, щоб консультант був кваліфікований і практикуючий, тому що на підготовчому етапі виникає дуже багато запитань.
Чи відчула ваша компанія вже якісь переваги від впровадження HACCP? Можливо вам як засновнику простіше стало прослідковувати певні виробничі процеси: сортування і зберігання сировини, виробництво, реалізацію продукції.
– HACCP — це не забаганка. Він реально допомагає ефективності підприємства, забезпечує простежуваність та безпечність харчових продуктів. Крім того, це позитивно сприяє нашому іміджу, відкриває нові ринки, з нами хочуть працювати мережі. Усе це завдяки наявності міжнародного сертифікату. Партнери на це звертають велику увагу, проте іноді додатково проводять свій аудит.
Дуже легко стало і клієнтам працювати з нами, і нам всередині компанії простіше відслідковувати усі процеси. Можу сміливо рекомендувати стандарти HACCP, оскільки сам ними користуюся і щасливий від цього. Для власника запровадження стандарту на підприємстві — це джерело інформації, стосовно того що треба вдосконалити.
Чому простежуваність важлива для експорту?
– Відправляючи продукцію на експорт, навіть заморожену сировину для подальшої переробки, іноді можуть виникати якісь інциденти. Для прикладу, якщо європейський покупець придбає у супермаркеті кінцевий продукт, скажімо йогурт з ягідним наповнювачем, де в якості сировини використовували вашу заморожену ягоду, і у нього виникнуть претензії щодо якості продукту. Одразу розпочнеться розслідування по усьому ланцюгу руху продукції. Наші іноземні партнери уже навчилися чітко фіксувати рух продукції по процесах, і зможуть чітко ідентифікувати яку сировину було використано для виробництва конкретної партії продукції. І, як показує досвід останніх років, на Україні цей ланцюг, як правило, обривається і вина залишається на нашому експортерові.
Додаткові вимоги BRC, IFS, FSSC 22000, системи TACCP, VACCP — що вони передбачають та яку додаткову мету переслідують?
– Важливими аспектами GFSI стандартів є так звані додаткові вимоги щодо запобігання шахрайству і захист підприємства та продукції від навмисного пошкодження.
В умовах сьогодення ці питання є дуже актуальними. Для забезпечення цих вимог підприємство має обов’язково створити робочі групи, оцінити можливі ризики фальсифікації та навмисного пошкодження продукції та запровадити запобіжні дії. Наприклад: охорона підприємства, відеонагляд, контроль допуску на територію. Таким чином, територія ТОВ «Малин Фекторі» є режимним об’єктом з відеонаглядом та професійною охороною.
Хто і як часто проводить аудит системи HACCP: порядок проведення, система оцінки за різними стандартами (BRC, IFS, FSSC 22000), типи невідповідностей.
Сертифікація систем менеджменту за GFSI стандартами проводиться незалежними акредитованими міжнародними сертифікаційними компаніями. Перевірити акредитацію сертифікаційних органів можна на сайтах власників стандартів BRC, IFS, FSSC 22000.
Наглядові та сертифікаційні аудити обов’язково проводяться не рідше одного разу на рік.
За результатами аудитів можуть бути виявлено 3 типи невідповідностей: значні, незначні та критичні. Значні та незначні невідповідності має бути усунено протягом 28 днів з моменту проведення аудиту. І це є обов’язковою умовою для видачі сертифікату. У разі виявлення критичних невідповідностей, сертифікат на систему не видається.
Чи може переробне підприємство втратити свій сертифікат, або його дія може бути передчасно припинена чи не продовжена на новий термін?
– Кожен виробник харчових продуктів, який планує сертифікацію має розуміти, що втратити сертифікат значно простіше ніж отримати. Для його пролонгації, найголовніше продовжувати виконувати вимоги стандартів та розвивати систему після проведення сертифікаційного аудиту. А для цього необхідно змінювати світогляд персоналу та проводити постійне навчання.
Крім того, необхідно знати, що згідно вимог GFSI, підприємство може бути перевірене власником стандарту без попередження.
У пошуках сучасного обладнання та інноваційних рішень, які б допомогли вдосконалити виробничі процеси, українські виробники харчових продуктів регулярно відвідують передові світові галузеві виставки, конференції. Розкажіть трохи де вам вдалося наразі побувати, хто сприяв таким поїздкам і що запам’яталося цікавого?
– Вдячні проекту IТС за сприяння у навчальній поїздці до Швеції, а також за організацію українського спільного стенду на виставці Biofach 2020 у Нюрнбергу. Намагаємося максимально використовувати усі можливості для власного розвитку і вдосконалення, зокрема тренінги, які здійснює Проект Міжнародного Торгівельного Центру у взаємодії із Асоціацією «Ягідництво України».
Вітчизняний ринок переробки плодоовочевої продукції є порівняно невеликим, оператори ринку знають можливості один одного, регулярно відвідують заводи своїх колег закордоном. Та й ви, мабуть, також часто буваєте у таких відрядженнях. Якщо можна поділяться інформацією, які тенденції нині панують, зокрема з впровадження систем безпечності харчової продукції в Україні та світі?
– Європейським виробникам і переробникам простіше, оскільки вони отримують дешеві кредити на обладнання, а також компенсації від різних інституцій за впровадження стандартів безпечності харчової продукції.
Чи ви уже почали щось впроваджувати у себе на фабриці з того, що нині є світовими трендами у сфері вашої діяльності?
– Наразі хочемо встановити обладнання для сублімації фруктів, ягід, й овочів. Відслідковуємо світові тренди по фасуванню продукції і намагаємося адаптувати їх для вітчизняного ринку. Дотримання ж стандартів НАССР нам дає змогу з оптимізмом дивитися у майбутнє!