«Ми оптимізуємо бізнес-процеси»!

– Кластероутворення, яким Ви опікуєтеся, — новий для українців вид кооперації. Звідки Ви взяли ідею для свого клубу, який і є по суті кластером за визначенням?

– У світі є багато успішно діючих кластерів, де в поєднанні діють держава, заклади освіти, підприємства. Ми почали з останнього. Зараз опрацьовуємо заклади освіти: хочемо налагодити співпрацю з випускниками харчової та аграрної освітніх галузей. Ми підготували програму зустрічей з агрономії, харчової безпеки, технології з метою запропонувати перспективну роботу для молоді. Завдання кластера зокрема — втримати молодих людей від міграції. Потрібно, щоб рівень якості наших послуг чи продукту відповідав європейським стандартам, так само як і умови й оплата праці.

– Держава може якось у цьому допомогти?

– Держава може компенсувати придбання саджанців та сільськогосподарської техніки, але ми не дуже сподіваємося на допомогу. Головне — щоб нам не заважали. Адже ініціативи — законодавчі чи на рівні виконавчої влади —  це не те саме, що проект, який працює на практиці й дійсно приносить користь. Ініціативи —  це добре, але цим не годують. У нас проста, зрозуміла бізнес-модель співпраці, й, до речі, утримати зобов’язаннями людей в обмеженому бізнес-середовищі складно. Довіра до кластерів нині дуже мала, і не виключено саме тому, що всі спроби кооперації зводилися до підписання якихось паперів, яких люди уникали, якщо не могли заздалегідь пересвідчитися у власній вигоді від такої домовленості. Ми займаємося зрозумілими для людей практичними речами — інфраструктурою, організаційними моментами, транспортом, продажами,  які поки що не пов’язані з державою, як,  я впевнений,- це буде в майбутньому, коли ми усвідомимо, що кожен із нас — це і є держава. На мою думку, треба починати з того, щоб виготовляти якісний продукт.

– Як можна долучитися до вашої ініціативи?

– Єдина умова вступу у наш кластер — бути порядним громадянином цієї держави. Нема ніяких особливих умов та платежів. Ринок тісний, усі одне одного знають, й одразу зрозуміло, хто є хто. По суті ми запрошуємо в кластер ті компанії та тих фахівців, з якими вже працюємо не один рік, а отже, можемо не червоніти потім за якість їхніх послуг. Рекомендуючи їх на всю країну, ми відповідаємо за свої рекомендації. Немає нічого кращого, ніж поїхати й побачити один раз, що холодильники охолоджують, а зрошення зрошує, й ми надаємо таку можливість — пересвідчитися на власні очі в результативності комерційної пропозиції. Ми — практики, які запрошують до співпраці професіоналів і не бояться такого слова, як «конкуренція». Конкурентів ми робимо партнерами, і в цьому зміст нашого кластера. Ми обмінюємося досвідом, закриваємо контракти спільними зусиллями за обсягами, можемо ділити між собою витрати на логістику, зберігання, переробку, узгоджувати потоки товару та складати графіки. Так всім виходить дешевше й вигідніше. Світовий загал стимулює до подібної кооперації, адже наші конкуренти з Марокко, Сербії та Польщі мають кращі умови для своєї діяльності, більше досвіду й більші обсяги виробництва. Якщо ми конкуруватимемо один з одним на українському ринку, про суттєвий прибуток можна забути. Я бачу конкуренцію стратегічно, й наш ринок ще дуже «сирий», щоб про неї говорити. Незайнятих ніш багато — готовий продукт, специфіка, вузька спрямованість, обсяги: бери та займайся. Інтернет подарував нам можливість доступу до будь-якого покупця в будь-якій точці земної кулі, однак не кожен може сісти з конкурентами за стіл й плідно попрацювати.

– Одним з питань, які найбільше хвилюють аграріїв сьогодні, є питання сертифікації. Чи веде ваш кластер роз’яснювальну роботу у цьому напрямі?

– Наразі ми здатні поділитися корисною інформацією щодо GLOBALG.A.P. сертифікації. Якщо говорити про ягідництво, яким ми займаємося, ця вимога стосується лише свіжого ринку. Не всі ягідники, до речі, це розуміють. Сертифікатів НАССР існує декілька й незалежно від того, вимагають цей сертифікат сьогодні контрагенти в наших партнерів чи ні, ми радимо його отримати й консультуємо щодо впровадження відповідних стандартів безпечності продуктів. Закордоном, якщо в тебе нема сертифіката, з тобою просто не починають спілкування. Є ще сертифікація відповідно до релігійних вимог, вона дуже дорога, і це — окрема розмова.

Стандарти НАССР введено в Україні вже з цієї весни: хоч мораторій на перевірку і діє до 2019 року, не слід забувати про позапланові перевірки та відповідні штрафи. Тих, хто не вірить у сертифікацію, як виробник органічної продукції хочу запевнити: нема ніякого сенсу купувати сертифікати, що не відповідають дійсності, адже перевірятимуться стандарти. Настав час кожному виробникові визначитися, чого він хоче; якщо користуватися репутацією, дешевими коштами за кордоном, вийти на міжнародний ринок, то треба грати за правилами цього ринку. Високі стандарти — це добре для всіх. 

– Яку іще користь можна отримати від участі в кластері?

– Наша кооперація має за мету отримання прибутку з більш оптимізованих процесів збуту, економію, знижки на товари та послуги, що надаються в рамках участі контрагентів у нашому клубі, збільшення обсягів виробництва. Учасників, які володіють землею, але не мають техніки, саджанців, не знають технології, ми беремо у партнерські проекти. Переробка, зберігання, будівництво камер охолодження —  ми готові розширювати спільні можливості й будувати інфраструктуру, на практиці демонструючи свій скромний досвід, шукаючи кращі механізми, якісні рішення. Щодо останнього, то ми їздимо за кордон, запрошуємо з-за кордону партнерів на наші експериментальні поля, де вони разом з нами слідкують за результатами росту наданого садивного матеріалу у різних регіонах України.

Крім того, ми оптимізуємо бізнес-процеси. Можемо імпровізувати на тему, як разом зробити собівартість продукції дешевшою. Ми пропонуємо наших партнерів, наші схеми, нашу логістику; накладаємо чужу логістику на свою та бачимо, де ми бодай частково можемо бути корисними одне одному. У цьому є зміст і сила нашого кластеру. Людина, яка тільки вирощує, не має збуту, транспорту, сертифікатів, скориставшись всіма нашими інструментами, може відверто говорити, що експортує свою продукцію, хоча вона поняття не має, що таке експорт. Ми надаємо таку можливість і не переймаємося, що нам доведеться поділитися доданою вартістю, віддати свою частину з експортних коштів. При цьому наша пропозиція охоплює всі етапи допомоги, а людина вже  може вибрати, де вона хоче впоратися самотужки, а де їй легше взаємодіяти з нами за невеличку комісію.

Кластер об’єднує і кооперативи, і власників земель, і інвесторів. Ми пропонуємо учасникам послуги лише тих компаній, що несуть відповідальність за якість своєї роботи. Ми інформуємо менш досвідчених з нас, запрошуємо на наші івенти різних фахівців. Першу конференцію з органічного вирощування та заморозки провели у місті Малин, наступну плануємо на кінець серпня. Також у нашому розпорядженні сільськогосподарська техніка, яка допомагає організовувати ягідників; ми проектуємо й будуємо системи поливу. Всі учасники кластеру незалежні, але ми даємо одне одному роботу — в цьому наш інтерес. Кластер як бізнес-модель не працюватиме, якщо не буде прозорим та зрозумілим для всіх. Потрібно шліфувати модель взаємовигідної співпраці. Для цього ми все вирішуємо конкуренцією аргументів, порівнюючи можливості: якщо хтось знайшов дешевший транспорт, ми всі користуємося з того, адже це — можливість для усього кластера. Щоб знаходити такі можливості та ділитися досвідом, треба зустрічатися, їздити на конференції.

– А що Ви скажете про синтез агро- та ІТ-технологій? Чи має ваш кластер напрацювання у цьому напрямі?

– У нас є свій ІТ-відділ, він нині більше стосується інших наших бізнесів, але ми опрацьовуємо ідею організації розумного поливу, який сам визначатиме, як штучний інтелект, скільки рослині потрібно води, добрив, засобів захисту. Симбіоз ІТ й сільгоспсектору — це майбутнє не лише наше, але й усього людства. Від цього залежатимуть собівартість та ефективність.

– Ще одна тема, яка є завжди актуальною для аграріїв, — інвестиції. Ви якось вивчаєте програми фінансування? Можливо, співпрацюєте з міжнародними організаціями з цього приводу? Чи варті вони як інвестори довіри, на Вашу думку?

– Діючих програм небагато: гранти, тендери USAID та ЄБРР — це можливість. Крім того, вони допомагають консультуванням щодо сертифікації, дотримання стандартів, підтримуючи у такий спосіб наш малий та середній бізнес, адже світова економіка залежить від платоспроможності всіх її учасників: якщо ми, українці, будемо бідні, ми не купимо в інших. Якщо ми будемо успішні й створюватимемо нові продукти, ми зможемо продавати, заробляти, купувати, а отже, повертати гроші у світову економіку. Така допомога  контрольована, цільова й має за мету реальний результат щодо інтеграції дрібного фермера у світове господарство. Коли той фермер працює сам на себе й споживає те, що він вирощує, він ізольований від світу. Що більше учасників обігу продукції на ринку, то ліпше для кожного окремого учасника цього обігу. Прямої вигоди тут немає, це — довгострокова інвестиція у майбутнього споживача, який згодом підтримуватиме рентабельність їхніх підприємств, купуючи в їхніх компаній товари та послуги.

– Як виробник органічної продукції яку пораду можете дати тим, хто і для себе розглядає можливість розвитку у цьому напрямі?

– Україна — бідна країна  порівняно з іншими європейськими державами, тож органічну продукцію варто вирощувати на експорт. Вигідніше звичайну продукцію вирощувати у великих обсягах, чи органічну у менших — це питання таке саме динамічне, як питання вибору тієї чи іншої культури, попит на які змінюється рік від року: все залежить від ринку. Звичайно, в ідеалі ціни мають бути прозорими: росте ціна на електроенергію, мінімальна зарплата в людей збільшується, і ми про все це відверто спілкуємося, закладаємо в ціноутворення. Засоби захисту, добрива органічні — все це дорого коштує, однак ціна на органічну продукцію мала б бути лише на 15-40 % вищою, а не в рази, щоб у виробника неорганічної продукції не було спокуси видавати свою продукцію за органічну та ошукувати споживача. Серед країн, у які ми експортуємо та плануємо експортувати, — Австралія, Ізраїль, Канада, США,  в Європі не завжди рентабельна ціна. Якщо є зацікавленість у нашій ніші, допоможемо, чим зможемо, пишіть на Фейсбук сторінку Ukrainian Fresh&Frozen Products, вступайте до нашого клубу.